Село — Черкаський край http://www.kray.ck.ua Tue, 17 Jul 2018 17:47:04 +0000 Joomla! 1.5 - Open Source Content Management uk-ua Жнива СПОП «Відродження» почало без помпезних торжеств, але організовано й дружно http://www.kray.ck.ua/selo/item/19403-zhniva-spop-vidrodzhennya-pochalo-bez-pompeznih-torzhestv-ale-organizovano-y-druzhno http://www.kray.ck.ua/selo/item/19403-zhniva-spop-vidrodzhennya-pochalo-bez-pompeznih-torzhestv-ale-organizovano-y-druzhno Жнива — завжди гаряча пора для хліборобів. Не помилюсь, коли скажу, що жодні з них не відбувалися без якихось природних випробувань чи погодних сюрпризів. Інколи трудівники поля такі проблеми могли…

Сподіваємось на середній урожай
Жнивувати цьогоріч у Шполянському СПОП «Відродження» почали одними з перших в області зі збирання озимого ячменю. Ця культура для шполян не нова, отож мали під нею порівняно невелику площу — буквально кілька сотень гектарів.
— Сорт Луран непогано показав себе минулого року, задовільно вродив і нинішнього літа, — говорить головний агроном СПОП Олексій Копитов. — Звичайно, якби погода була лагіднішою до нього, то він забезпечив би вищу врожайність. Але нас радує те, що він стійко переніс посушливий період і зрештою забезпечив непогані намолоти.
Розпочався й обмолот озимої пшениці. Керуючий Скотарівським відділенням СПОП Микола Головко пояснив:
— Обмолотили найпівденніше поле, зайняте озиминою. Воно найбільше відчувало навальний натиск гарячих вітрів у спекотні дні, що проривались сюди з порівняно недалекої Кіровоградщини. Але пшеничка вистояла, запалу не було, зерно сформувалось нормальне, виповнене. А на загал сподіваємось на середній урожай. Збирання почалось із гірших площ, кращі лани ще чекають на обмолот.
А генеральний директор СПОП «Відродження» Юрій Ляшенко на запитання про цьогорічну врожайність відповів з притаманною йому хліборобською мудрістю:
— Урожай не той, що в полі, а той, що в коморі. Обмолотимо все посіяне, буде збіжжя на току й у засіках — тоді можна буде щось певне говорити про рівень урожайності. А поки що дякуємо Богу, що над нашими ланами обійшлося без погодних катаклізмів. Бо вирощене може за лічені хвилини знищити град чи прикотити до землі буревій.
— Маємо низку сортів пшениці зарубіжної селекції, — доповнив розповідь Юрія Васильовича головний агроном Олексій Копитов. — Ніби непогано, а можливо дещо й краще почуваються вони порівняно з вітчизняними. Зараз іде обмолот сортів Торілд та Скаген, на черзі інші, які мають кращі види на врожайність. Змолотимо, побачимо, порівняємо.
Люди працюють, техніка не простоює
Паралельно з молотьбою пшениці господарство веде збирання озимого ріпаку. Ця культура у «Відродженні» має чудовий вигляд, бо посіви одержали в процесі свого розвитку й росту все необхідне: підживлення, захист від хвороб та шкідників. Стебла міцні, гіллясті, стручки довгі, наповнені зернинками.
— На певний момент молотьба дещо була пригальмувалась через вологість зерна на деяких ділянках, — розповідає заступник директора з виробництва Микола Кучковський. — Тому косили там, де сухіше. А загалом люди у нас до жнив готувались, вся техніка була перевірена й підготовлена, механізатори й інженерна служба постарались, щоб жнива зустріти, як колись казали — у всеозброєнні. Бо жнива хай і не битва за урожай, а пора все-таки відповідальна. Техніка у нас потужна, комбайни високопродуктивні, комбайнери й водії — досвідчені, не по одному десятку жнив у кожного на рахунку. Отож затримки чи гальмування в ході жнивування не повинно бути.
Потрібні як зерно, так і солома
Я звернув увагу, що й на полі озимого ячменю, і на пшеничному лану комбайни не розтрушують після себе обмолочену солому, а стелять її рівненькими валками.
— Зернове поле дає нам не лише збіжжя, а й грубий корм для худоби, — пояснив генеральний директор СПОП «Відродження» Юрій Ляшенко. — Маємо два племзаводи віт­чизняних молочних порід великої рогатої худоби, є молочно-товарна ферма в Іскреному, є свинопоголів’я та вівці. І для всієї цієї худоби потрібна солома насамперед на підстилку і як грубий корм коровам та овечкам.  Торік через низькорослість пшениці та ячменю ми заготовили малувато соломи, довелося її навіть прикупляти на стороні. Цього року сподіваємось обійтися своєю, тому вслід за обмолотом пресуватимемо солому в тюки і підвозитимемо до тваринницьких ферм. Зайвою солома в нас не була і не буде.
Липневе сонце в останні дні посилає на поля тридцятиградусну спеку. Підсихають стебла, сухішає зерно в колосі. Більшає роботи для комбайнів, вистачає роботи для водіїв зерновозів, є площі з валками соломи й для пресів-підбирачів. Жнива нарощують темпи.

Василь МАРЧЕНКО,
Шполянський район

На фото: комбайнери (зліва направо) Алік Щербак, Олександр Карпич, Сергій Марченко, Анатолій Поліщук та Анатолій Дремлюк комбайнами «Джон Дір» молотять ріпак.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 11 Jul 2018 08:43:09 +0000
Найгірше для старості — це не слабкість тіла, а душевна байдужість http://www.kray.ck.ua/selo/item/19402-naygirshe-dlya-starosti-—-tse-ne-slabkist-tila-a-dushevna-bayduzhist http://www.kray.ck.ua/selo/item/19402-naygirshe-dlya-starosti-—-tse-ne-slabkist-tila-a-dushevna-bayduzhist Ми часто не задумуємося, що чекає на нас у старості. А тенденції не лише в Україні, а й у всьому світі свідчать, що населення старіє, кількість літніх людей зростає.
Увага влади й бізнесу здебільшого прикута до вирішення проблем дітей, молоді, осіб працездатного віку. А старим такої уваги не дістається. Хіба що у День людей похилого віку та на різні свята ми згадуємо про тих, хто збудував для нас цей світ, боронив нашу землю від ворогів. У сучасному світі старі більше приділяють уваги молоді, ніж навпаки.
Та все ж не варто забувати, що суспільство має забезпечити гідну старість своїм громадянам, тоді це суспільство визнають цивілізованим. І починати кожен повинен із себе. А що я зробив для наших стареньких земляків? Чим допоміг людям, які на схилі літ опинилися сам на сам зі своїми проблемами?
У нашій країні більшість осіб похилого віку отримують невеликі пенсії. Це наслідок низьких заробітків, коли працювали молодими. Тож тепер ці люди вимушені зустрічати старість у режимі жорсткої економії. Потрібні ліки, паливо на зиму, а про якісні продукти для багатьох наших пенсіонерів і говорити не варто.
Справлятися з проблемами й самотністю літнім людям допомагають відділення соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, управління соціального захисту та інші державні інституції. У цих організаціях здебільшого працюють не лише хороші фахівці, а й люди з добрим серцем, чуйні й терплячі до чужої біди.
Велику підтримку стареньким надають і представники бізнесу. Наш регіон аграрний, тому здебільшого меценатами є керівники сільськогосподарських підприємств. Вони надають матеріальну допомогу ветеранам виробництва, допомагають у лікуванні, а також не забувають своїх орендодавців.
Наприклад, ПАТ «Миронівський хлібопродукт» має в Черкаській області багато соціальних проектів, завдяки яким життя людей покращується у всіх сферах. Благодійний фонд «Урожай — громаді» організовує в сільській місцевості оглядові дні, коли є можливість обстежитись у фахівців і не треба їхати до міста. А нещодавно керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова, завітавши на свято у село В’язівок Городищенського району, передала сільському голові сертифікат на придбання генератора для місцевої лікарні та будинку для людей поважного віку.
І таких прикладів допомоги знаного у регіоні холдингу є безліч. В МХП розуміють, що лише об’єднавши разом зусилля влади, громади та соціально відповідального бізнесу життя у різних куточках області можна справді суттєво покращити.
Замінити родину, дітей, онуків, які порозліталися світами, літній людині не зможе ніхто. А от довести своїми справами, що ці особи не самотні, потрібні суспільству, ми можемо. Тож творімо добро задля людей, які збудували для нас державу. І не забуваймо, що життя — це бумеранг. Як ми сьогодні ставитимемося до старості, так і зустрінемо свою. Добротою і розумінням, чуйністю і допомогою варто жити кожен день. Жити не лише заради наших дітей, а й заради наших батьків, бабусь і дідусів. Слова Андре Моруа «Найгірша біда у старості — не слабкість тіла, а душевна байдужість» найкраще підтвердження того, чого потребують наші старенькі.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 11 Jul 2018 08:40:56 +0000
Екологічну свідомість слід виховувати з дитинства! http://www.kray.ck.ua/selo/item/19401-ekologichnu-svidomist-slid-vihovuvati-z-ditinstva http://www.kray.ck.ua/selo/item/19401-ekologichnu-svidomist-slid-vihovuvati-z-ditinstva Навесні в Городищенському районі організували суботники благоустрою. Школярі, студенти, колективи підприємств та організацій, сільські громади толокою виходили ліквідувати смітники. Добросовісно прибрали навіть у лісосмугах, на узбіччях доріг та на берегах…

Ще у квітні ми з міськими активістами та школярами-ліцеїстами прибирали територію Пісочного кар’єру, — розповідає учасник акції Олег Білоус. — А сьогодні знову бачимо ганебні сліди посиденьок на природі. Розкидані порожні скляні і пластикові пляшки, одноразовий посуд, поліетиленові пакети… Часом трапляються батарейки і лампи, які ми просто зобов’язані відправляти на переробку! Невже так важко було все зібрати і донести до сміттєвого ящика за якихось 150 метрів? Просто не віриться, що в такому смітті звикли відпочивати деякі городищани. Я закликаю своїх друзів найближчим часом організувати акцію прибирання вже за участю самих відпочивальників. Бо на суботники виходять ті, хто ніколи не смітив, працюють замість тих, хто ніколи не прибирає. Важаю, щоб змінити ситуацію, треба починати з дитсадків і шкіл. Варто всіх без винятку привчити не кидати собі під ноги обгортки від цукерок та морозива, прибирати сміття. Можливо, це змінить і ставлення їхніх батьків до екології.
Порушення екологічного законодавства слід розцінювати як замах на життя і здоров’я людини. Адже стихійні сміттє­звалища стають збудниками інфекційних хвороб, забруднюють ґрунт, воду, повітря… Якщо пустити все на самоплив, то перейдемо межу екологічної катастрофи. Невже нам мало Чорнобиля, щоб створювати проблеми ще й власними руками?
На своїй сторінці в мережі Facebook керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова зазначила, що культура екології — це одна із складових сучасного суспільства, яку треба виховувати ще в дітей із пелюшок, аби в дорослому житті вони були свідомими громадянами.
— Все частіше молодь долучається до різноманітних рухів за здоровий спосіб життя, і лише не так давно почали виникати рухи за збереження чистоти довкілля. Приємно чути, що люди різного віку в Городищі взялися активно підтримувати чистоту в місцях відпочинку. Ми повинні бути відповідальними за майбутнє своє та своїх дітей. А для того, аби воно було чистим та екологічно привабливим, працювати над його поліпшенням необхідно вже зараз, — написала Ірина Ванникова.
Ми маємо бути вдячними долі, що живемо серед справді мальовничої природи, є комфортні умови для відпочинку. Єдине, чим ми зобов’язані, — зберегти цю красу для дітей і внуків! Щоб і вони могли купатися в річці, ловити рибу, збирати в лісі гриби, ягоди та лікарські рослини. Тут, як мовиться, все в наших руках. Добре, що серед активної молоді тема збереження довкілля стає все актуальнішою. Наприклад, щороку все більше молодих людей стають учасниками екологічних десантів.

Володимир ЧОС

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 11 Jul 2018 08:39:01 +0000
Літо — найкраща пора для добрих справ http://www.kray.ck.ua/selo/item/19400-lito-—-naykrascha-pora-dlya-dobrih-sprav http://www.kray.ck.ua/selo/item/19400-lito-—-naykrascha-pora-dlya-dobrih-sprav Початок другого місяця літа став дуже продуктивним на добрі справи у соціально відповідальному ПАТ «Миронівський хлібопродукт». В наш час дуже важливу роль відіграє можливість втілення в громадах соціальних проектів та…
Чи може бути щось краще, ніж дитячі посмішки та блиск в оченятах в очікуванні свята? Завдяки підтримці благодійного фонду «Урожай — громаді» в селищі Степанецьке працівники СКП «Благоустрій» встановлюють обладнання для дитячого майданчика між будинком культури та магазином. Тож діти матимуть ще одне місце для рухливих ігор.
Виховання покоління патріотів у наш час відіграє велику роль, а тому підтримка благодійним фондом «Урожай — громаді» військово-патріотичного центру-музею «Шампань» — це важливий крок. Нещодавно музей переїхав із хутора Шампань до села Козацьке Звенигородського району і тепер має назву «Національний». У ньому є рідкісна бойова військова техніка: БТР, різні вантажівки, всюдиходи, мотоцикли та ракетовози. Також тут представлено зброю й військову форму різних часів. Цей центр-музей — гордість його творців і зацікавить будь-кого військовою тематикою. Тож благодійний фонд від МХП надав для підтримки військово-патріотичного музею 30 тисяч гривень.
На початку липня в області традиційно святкують дні сіл. Одним із них була мальовнича Мар’янівка, яку відвідала керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова. Це село заснували ще на початку XVIII століття — у 1905-1907 роках. Тож його історія давня й насичена. У сільському будинку культури на день села зібралась уся громада, адже таке свято не можна пропустити. Чудовий концерт та безліч вітань, які лунали зі сцени, подарували присутнім позитивні емоції та незабутні враження. Ірина Ванникова, вітаючи мар’янівців, побажала розквіту їхньому селу та миру, адже він найбільше зараз потрібен.
— Я приїхала на свято до вас із подарунком — сертифікатом на придбання проектора та екрана в сільський будинок культури. Культура — це той напрямок, який повинен розвиватись у всіх куточках нашої країни, незважаючи ні на що, адже саме вона дозволяє зберігати й плекати традиції, набуті століттями, — зазначила керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова.
Звичайно, не можна оминути увагою й талановиту молодь. Команда хлопців «Instagramm» з Вотилівки посіла почесне друге місце в конкурсі «Наукова Ліга». За свої здобутки вони отримали  подарунок від благодійного фонду — триденну поїздку до Львова. Відвідини славетного міста Лева для всіх учасників були першими в житті, тому позитивних вражень чимало.
Другий місяць літа лише почався, тож попереду ще чимало проектів від соціально відповідального МХП та радісних і щасливих посмішок від тих, кому допомогли у його потребі. Літо — найкраща пора для добрих справ, тож треба поспішати їх робити!

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 11 Jul 2018 08:36:45 +0000
Почалися жнива. Вродило краще, ніж торік http://www.kray.ck.ua/selo/item/19391-pochalisya-zhniva-vrodilo-krasche-nizh-torik http://www.kray.ck.ua/selo/item/19391-pochalisya-zhniva-vrodilo-krasche-nizh-torik Цьогорічна погода — зміна спеки на прохолоду, сухої години на дощову — хоч і сприяє активному розвитку шкідників та хвороб на сільгоспкультурах, одночасно створює цілком задовільні умови для формування урожаю.…

Це й підтверджують жнива, які розпочались в області з 26 червня (замість середини липня) та намолоти зерна ранніх хлібів з урожайністю хоч і не рекордною, проте на 20 відсотків вищою, ніж торішня.

Так, за оперативною інформацією фахівців управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, в кінці минулого тижня вже всі райони області приступили до збирання ранніх зернових та зернобобових. Середня врожайність — 43 центнери з гектара. Зокрема озимої пшениці — 42,1, озимого ячменю — 44,7, гороху — 20,5 центнера з гектара. Є всі передумови до того, що Черкащина виконає свої завдання та збере не менше 3,6 мільйона тонн зерна, що на 700 тисяч більше минулорічного, прогнозують аграрії.

Синоптики відмічають, що після дощів другої половини червня та відсутності тривалої спеки покращився потенціал кукурудзи, соняшнику — значно збільшилась висота і вегетативна маса рослин, на тиждень-два раніше звичайного ці культури зацвіли.

Проте ґрунтова засуха в області не припинилась, під ранніми хлібами із південного сходу поширилась на частину площ центральних районів і займає в області четвертину території. Очікуваних цими днями короткочасних дощів для припинення засухи буде недостатньо.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Mon, 09 Jul 2018 14:32:11 +0000
Ванникова: «Ми — українці й маємо цим пишатися» http://www.kray.ck.ua/selo/item/19360-vannikova-mi-—-ukrayintsi-y-maemo-tsim-pishatisya http://www.kray.ck.ua/selo/item/19360-vannikova-mi-—-ukrayintsi-y-maemo-tsim-pishatisya Минулий тиждень був напрочуд продуктивним у плані поїздок та зустрічей для керівника соціальних проектів МХП Ірини Ванникової. Про що написало у своєму п’ятому номері видання «Урожай Надросся».
У День Конституції Ірина Ванникова завітала на святковий концерт у чудове село Сахнівка Набутівської ОТГ. Його за мальовничу природу жителі називають маленькою Швейцарією. Це село багате на історію, адже за часів козаччини Сахнівка була сотенним містечком. Зі сцени будинку культури лунали виступи талановитого ансамблю «Дівочі гори», який порадував присутніх розмаїттям голосів та чудовою добіркою пісень.
Керівник соціальних проектів МХП зазначила, що щоразу, буваючи на таких концертах, вона не втомлюється повторювати, що українці — талановита нація, а культура — ще одна потужна зброя в боротьбі з ворогами.
«У будинку культури на святкування зібрались усі сахнівчани та почесні гості громади. Жителів села прийшли привітати та побажати розквіту сільський голова Набутівської сільради Олег Петрович Малюга та староста села Світлана Василівна Слободяник. Я ж побажала сахнівчанам здоров’я, а також миру та злагоди, які так потрібні нашій державі. Ми у МХП постійно підтримуємо талановиту молодь, а тому на прохання сахнівчан подарували сертифікат на придбання акустичної системи для будинку культури», — написала Ірина Ванникова на своїй сторінці в соцмережі.
Ще однією гарною подією цього святкового дня стало відкриття дитячого майданчика «Веселка» в селі Шендерівка. Це вдалося зробити завдяки соціальному проекту НВФ «Урожай». Привітати всіх із цією подією завітав заступник директора благодійного фонду «Урожай — громаді» Микола Єфремцев.
«Дитячий веселий сміх — окраса нашого суспільства та щастя для батьків. Дуже важливо робити все, аби він лунав якнайчастіше. Саме тому МХП, яке є соціально відповідальним і впроваджує проекти на підтримку дітей, такі як «Лелека» від НВФ «Урожай», та на підтримку талановитої молоді», — наголосила Ірина Ванникова.
«Яскравий дитячий майданчик, прикрашений до свята безліччю повітряних кульок, малеча облюбувала одразу. Навіть не варто сумніватися: він стане улюбленим місцем для ігор та відпочинку дітей! Яке ж свято без танців та співів? Аби повеселити дорослих та дітей, які завітали на відкриття майданчика, я подарувала їм виступ талановитого танцювального колективу «Роял-Денс», якому для підтримки їхньої творчості вручила подарунковий сертифікат», — написала на своїй сторінці у Facebook керівник соціальних проектів МХП.
29 і 30 червня село Товмач, що на Шполянщині, гостинно приймало гостей на культурно-просвітницькому фестивалі «Товмацький курінь». У програмі було чимало цікавих заходів. Урочисте відкриття фестивалю відбулося 29 червня. Цього дня на гостей свята чекали справжня Гайдамацька криниця, футбольний турнір, змагання зі стрільби з пневматичної зброї та перетягування линви. Завершився перший фестивальний день зустріччю з голосом Майдану Володимиром Гонським.
Наступного святкового дня відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів премії імені І.Лютого-Лютенка, виступ почесних гостей фесту: заслуженої артистки України Руслани Лоцман, президента історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля, кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Силенка, композитора та виконавця Василя Лютого, поета Валерія Мартишка. У заходах також взяли участь лауреат Шевченківської премії, письменник Василь Шкляр, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, поет Віктор Подорога, артисти балетної групи Черкаського державного академічного народного хору; лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, ансамбль спортивного танцю «Еліт», «Чорні Запорожці» та козаки Вільного козацтва села Козацьке (отаман Олег Голуб).
«Шполянщина славиться отаманами, вихідцями із села Товмач. І сьогодні, потрапивши на третій щорічний історико-просвітницький фестиваль «Товмацький Курінь», я наче поринула в період козаччини. На святі зібрались не лише жителі села та околиць, а увесь район з’їхався на це грандіозне дійство. На фестивалі я зустрілась та поспілкувалась із чудовою людиною — колишнім начальником відділу культури райдержадміністрації Дмитром Вовком, який ще є й отаманом Товмацького куреня. Цей надзвичайний фестиваль об’єднує патріотів та виховує у молодого покоління любов до своєї Батьківщини та історичного минулого», — прокоментувала подію на своїй сторінці в соціальній мережі Ірина Ванникова.
Керівник соціальних проектів МХП також зазначила, що надзвичайною й приємною несподіванкою для неї на фестивалі «Товмацький курінь» стала зустріч із батьківським комітетом Васильківського НВК.
«Я пізніше мала заїхати та зустрітись із ними для важливої місії у Василькові, але не стала зволікати, тому на фестивалі вручила їм подарунковий сертифікат на облаштування підлоги у класній кімнаті, — зазначила Ірина Ванникова.
Вона також написала, що діти — це наше майбутнє, а тому завдання та відповідальність дорослих — створити їм комфортні умови для навчання.
Минулого тижня Ірина Ванникова також завітала на прекрасне та душевне свято села В’язівок Городищенського району. Його влаштувала для своїх жителів голова сільради Наталія Олексіївна Шабадаш. Безліч повітряних кульок, батути та інші розваги, усміхнені обличчя та сяючі очі гостей заходу — це все було у В’язівку. Та жодне свято немислиме без подарунків. Тож на прохання громади Ірина Ванникова передала сільському голові сертифікат на придбання генератора для місцевої лікарні та будинку для людей поважного віку. Самим же в’язівчанам вона побажала міцного здоров’я, достатку та миру.
— Ми — українці. А тому маємо пишатися цим почесним званням, адже наша нація найкраща», — наголосила керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 04 Jul 2018 09:06:58 +0000
Ірина Ванникова: «Якщо навіть одному учасникові АТО дадуть гарантовану йому законом землю, то це вже перемога» http://www.kray.ck.ua/selo/item/19359-irina-vannikova-yakscho-navit-odnomu-uchasnikovi-ato-dadut-garantovanu-yomu-zakonom-zemlyu-to-tse-vzhe-peremoga http://www.kray.ck.ua/selo/item/19359-irina-vannikova-yakscho-navit-odnomu-uchasnikovi-ato-dadut-garantovanu-yomu-zakonom-zemlyu-to-tse-vzhe-peremoga Про це повідомляє видання «Урожай Надросся» із посиланням на офіційну сторінку Ірини Ванникової.
Керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова повідомляє, що її робочі поїздки Черкащиною насичені зустрічами з людьми, особливо з фермерами та АТОвцями. Саме від них надходила колосальна кількість скарг на роботу Держгеокадастру, зокрема і її керівника в області Ольгу Залогу. Тому Ірина Ванникова вирішила підтримати цих людей і допомогти їм зупинити земельне свавілля. І на її думку, вони пішли правильним шляхом, якщо з ними намагаються боротися в кращих традиціях Януковича, а саме — пошкоджують білборди. Ірина Ванникова наголошує, що вандалізм — це прояв безсилля, а тому вона дякує Ользі Залозі за те, що остання продемонструвала свою неспроможність до конструктивного діалогу і вдалася до звичних методів Партії регіонів.
Акція, яку вони провели разом із фермерами та АТОвцями під стінами Черкаської ОДА, викликала широкий суспільний резонанс.
«Після мітингу, наприклад, у Чорнобаївському районі «випадково» знайшлися вільні земельні ділянки, які вже готові передавати АТОвцям. Тому я вважаю, якщо навіть одному учасникові АТО дадуть гарантовану йому законом землю, то це вже перемога. Оскільки ділянки вже почали надавати, то ми з мітингувальниками усе зробили правильно», — зазначила на своїй сторінці у Facebook Ірина Ванникова.
Однак були й ті, хто не зовсім схвально поставився до дій активістів, напевно, просто не зрозуміли суть мітингу. Були навіть і ті, хто ставив Ірині Валеріївні запитання щодо того, як до цієї акції причетний великий агрохолдинг МХП, який вона представляє, та говорили, що це олігархи борються з Держгеокадастром.
— Я займаю активну життєву позицію і ця акція — моя особиста ініціатива. МХП ніяк не підтримував акцію протесту, хоча це було б цілком правильно. В агрохолдингу — один із найбільших у країні земельний банк, на якому він працює чесно та прозоро. Юрій Косюк завжди дотримувався позиції вільного ринку та вільної конкуренції. Україна будує європейську модель країни. Тому окрім великих землевласників, повинні бути й дрібні, адже саме вони є основою економіки нашої держави. В Україні повинен існувати малий і середній клас — клас господарників, фермерів, які хочуть і можуть працювати на землі в Україні. Хіба це правильно, що люди, які обробляють землю та заслужили її, воюючи з окупантом на Сході, позбавлені можливості отримати гарантовану законом ділянку?
Я чудово розумію, що підтримуючи права фермерів, наш ринок отримає здорову конкуренцію. Та є в цьому й найвища ціль — зробити модель України, яка б відповідала європейським цінностям. Такої, де люди можуть вільно заробляти, обробляючи землі, створюватимуть підприємства та робочі місця, а також сплачуватимуть податки. Ми свідомо робимо все, аби була така можливість і вибір, — наголосила Ірина Ванникова.
Мітингувальники мали не так багато вимог та чудово розуміли, що звільнення очільниці управління Держгеокадастру в Черкаській області не є компетенцією місцевих органів державної влади, оскільки цього керівника призначає вище київське керівництво. Але своїми діями протестувальники домоглися політичної ухвали. Адже депутатський корпус майже одностайно проголосував за звільнення Ольги Залоги. Це означає, що депутати Черкаської обласної ради, яких обирали люди, відстоюють їхні інтереси і висловили саме їхню думку, що голову Держгеокадастру треба звільнити.
Тому, на думку керівника соціальних проектів МХП Ірини Ванникової, якщо знаходяться критики їхніх дій, значить, вони все роблять правильно і продовжуватимуть це. Адже голосування депутатів обласної ради — це велика перемога, яка надихає й далі відстоювати права тих, хто цього потребує.
Ірина Ванникова наголошує, що її позиція з мітингувальниками біля стін Черкаської ОДА прозора. Вона запрошувала всіх охочих до мікрофону, аби люди висловлювали свої думки та ставили їй запитання.
Однак знайшлися ті, хто замість відкритого відстоювання своєї позиції пішов доволі варварським шляхом, понищивши в Корсунь-Шевченківському та Городищенському районах білборди. На них керівник соціальних проектів МХП вітала українців із Днем Конституції. Незрозуміло, яке відношення має привітання до боротьби Ірини Ванникової, фермерів та учасників АТО зі свавіллям, яке чиниться у земельних питаннях керівництвом головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.
«Борди з моїм вітанням начебто попсували учасники АТО Корсунщини і Городищини, але я в це не вірю. Ми з АТОвцями чудово знаходимо спільну мову, кожен із них мав можливість приєднатися до нашої акції біля наметового містечка. Тому цей акт вандалізму на знак протесту проти моїх дій, які я, однозначно, вважаю правильними, має вигляд махання шаблями після бою і щонайменше є смішним і безглуздим. Протест — це демократичний інструмент висловлення позиції. Але коли він проявляється в нелогічній формі, то мене це дивує і наштовхує на думку, що це ніщо інше, як політичне замовлення моїх опонентів у Черкаській області», — наголосила Ірина Ванникова.
Політичне рішення, яке на сесії ухвалили депутати Черкаської обласної ради — це велика перемога мітингувальників. Вона показала, що відстоювати свої права варто попри все, що надалі й робитимуть, аж допоки на земельному свавіллі не поставлять крапку.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 04 Jul 2018 09:00:25 +0000
Як повернути дитячі голоси в село? http://www.kray.ck.ua/selo/item/19341-yak-povernuti-dityachi-golosi-v-selo? http://www.kray.ck.ua/selo/item/19341-yak-povernuti-dityachi-golosi-v-selo? За даними Організації Об’єднаних Націй, Україна належить до десятки країн світу, яким загрожує демографічна катастрофа. Як повідомляє Державна служба статистики, станом на початок 2018 року населення України зменшилося на 166…
Соціологічні дослідження, в свою чергу, доводять, що ця проблема хвилює селян. Точніше, дві проблеми: зростання цін та скорочення населення. Ці питання обійшли в опитуваннях за кількістю респондентів навіть проблему війни на Сході.
І допоки соціологи констатують сумну статистику (наприклад, на Черкащині є чимало сіл, де торік не народилося жодного малюка, а померли десятки людей), владі й соціально відповідальному бізнесу варто об’єднати зусилля, аби переломити ці страшні цифри на користь зростання кількості жителів, припинити міграцію молоді з села. І робити це потрібно, не лише створюючи нові робочі місця, а й розвиваючи інфраструктуру сільських населених пунктів.
Та ж статистика свідчить, що в газифікованих населених пунктах, селах, де діють школи, будинки культури, фельдшерсько-акушерські пункти, міграція населення значно нижча, ніж там, де відсутня медична допомога, а діток у школу доводиться возити за десятки кілометрів.
Зайнятість населення — це теж один із головних чинників, які визначають, хоче молодь залишатися в селі чи прагне після закінчення школи виїхати за його межі й більше не повертатися. І це може бути не лише праця в господарствах чи закладах соціальної сфери, а й самозайнятість. Не таємниця, що в багатьох сільських населених пунктах зростає кількість приватних підприємців серед молоді, які обробляють землю, займаються торгівлею чи надають послуги іншим жителям сільської громади, а також трудяться в новостворених виробничих та комунальних підприємствах.
Молодь виїздить із села, а згодом тут закривають школу, сільський медичний пункт чи заклад культури. Ця сумна дійсність стала сьогоденням для багатьох сіл України й нашої області зокрема. Ми можемо змінити ситуацію на краще, допомагаючи молоді знайти себе на рідній землі. І яка ж буде радість, коли статистика констатуватиме зростання населення, а на вулицях сіл лунатимуть дружним хором дитячі голоси!
Проблеми із народжуваністю в сільській місцевості значні, але приклад НВФ «Урожай» доводить, що ситуацію можна повернути в позитивне русло, написала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова.
«Програма «Лелека», яку започаткувало підприємство, дозволяє батькам, у яких щойно з’явилось немовля, не відчувати себе наодинці з фінансовим питанням. Не секрет, що народження дитини сьогодні — це не лише неймовірне щастя для батьків, а й великі грошові витрати. Тож коли соціально відповідальний бізнес, такий як МХП, розуміє це і допомагає батькам, то полегшує їм життя. А відчуваючи підтримку, у них не виникатиме бажання залишати рідне поселення в пошуках кращого. Саме допомога є тим фактором, який підвищить народжуваність у селах, а також поверне в нього молодий робочий ресурс», — зазначила Ірина Ванникова.
Керівник НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік також переконаний, що фінансова підтримка молодих батьків певною мірою сприятиме зростанню рівня народжуваності в селах. Але така допомога буде в рази відчутнішою, якщо ініціативу «Урожаю», переконаний директор, підтримають й інші підприємці та фермери, які працюють у цих населених пунктах.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 27 Jun 2018 11:58:42 +0000
Ірина Ванникова: «Людям потрібна земля» http://www.kray.ck.ua/selo/item/19340-irina-vannikova-lyudyam-potribna-zemlya http://www.kray.ck.ua/selo/item/19340-irina-vannikova-lyudyam-potribna-zemlya Про це на своїй сторінці у Facebook зазначила керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова.
З давніх-давен земля для людини мала особливе, навіть цінне, значення. Вона займає дуже важливу роль у житті селян і не тільки. Жителі мегаполісів часто недооцінюють роботу фермерів, завдяки яким на ринках та в супермаркетах ми маємо вдосталь українських продуктів.
Фермери обробляють землі та створюють робочі місця для селян, що дозволяє їм не їхати за кордон, а працювати біля своїх сімей. Однак мало хто замислюється над проблемами, з якими доводиться зіштовхуватись керівникам фермерських господарств. Основною з них є можливість отримати землю для сільськогосподарських робіт.
Річ у тім, що раніше землю в оренду фермерам надавали через органи місцевого самоврядування. Однак торік улітку ухвалили постанову «Стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення». Тому тепер державні землі сільськогосподарського призначення передають в оренду лише через аукціони, які організовує Держгеокадастр. Змінили і максимальний строк винайму ділянок. Тепер він не перевищує сім років, а орендна плата має бути не нижчою як 8% від нормативно-грошової оцінки.
Основна мета «нових правил» — зменшення корупції в земельних відносинах. Натомість Уряд дав Держгеокадастру ще більший простір для зловживань. Аграрії, які роками працювали на державних землях, фактично втрачають своє переважне право користуватись нею. Адже за правилами аукціону, хто більше заплатив, того й ділянка. Таке рішення Уряду дало можливість для створення ще більших тіньових оборудок із землею.
Після того як зміни запрацювали і землю почали давати в оренду лише через аукціон, почастішали скарги фермерів Черкащини на непрозорість цього процесу. Вони зіштовхнулися із навмисним усуненням їх від торгів. Так, фермерам відмовляли прийняти та зареєструвати необхідні документи. На сайті Держгеокадастру невчасно публікували інформацію про землі, які виставлені на продаж, та про час аукціону. Тож фермери не здогадувалися, що працюють на землі, яка вже стала лотом. Тим паче не знали, коли її продаватимуть, аби спробувати поборотись за право й далі обробляти цю ж ділянку.
Звісно, що така ситуація обурила аграріїв. Тож минулого тижня фермери разом із учасниками АТО, в яких теж чимало перепон на шляху отримання гарантованої законом землі, розпочали безстрокову акцію протесту під стінами Черкаської обласної ради з вимогою звернути уваги на діяльність Держгеокадастру та звільнити його керівника Ольгу Залогу. А вже у понеділок частина мітингу перемістилася від обл­держадміністрації під головне управління Держгеокадастру у Черкаській області аби поспілкуватись із його керівництвом, однак з’ясувалось, що саме у цей день Ольга Залога пішла у відпустку. Така позиція керівництва Держгеокадастру обурили фермерів та учасників Операції об’єднаних сил, які, не стримуючи емоцій, закидали головне управління Держгеокадастру яйцями та перекрили рух автомобілів вулицею Смілянською.
Через непрозорі аукціони та хитрі схеми у фермерів відбирають землі, написала на своїй сторінці в соціальній мережі керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова.
— Людям потрібна земля, однак ветеранам та учасникам Операції об’єднаних сил розповідають про те, що для них ділянок немає. Все вказує на корупцію, яка процвітає у структурі Держгеокадастру. Однак її чомусь не бачить влада в Києві та Черкасах. Тому ми вимагаємо, аби всіх нас, хто зараз зібрався тут у наметовому містечку, нарешті почули. Якщо влада та депутати не здатні захистити права людей, то ми повинні це зробити самостійно, — наголосила Ванникова.
Вона також зазначила, що оскільки мітингувальники так і не отримали жодної конкретної відповіді на поставлені вимоги, протест продовжуватиметься до середи під стінами ОДА.
— Саме у середу відбудеться сесія обласної ради, де ми вимагатимемо у депутатів звільнити начальника Держгео­кадастру та офіційного звернення керівництва Черкаської області до вищого керівництва держави з вимогою звільнення Залоги як корумпованого та непрофесійного посадовця, — зазначила Ванникова.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 27 Jun 2018 11:49:53 +0000
У «Золотоніських садах» збирають суниці http://www.kray.ck.ua/selo/item/19339-u-zolotoniskih-sadah-zbirayut-sunitsi http://www.kray.ck.ua/selo/item/19339-u-zolotoniskih-sadah-zbirayut-sunitsi Днями в ЗМІ промайнула тривожна інформація, що в Польщі під загрозою зриву збирання суниці, бо не приїхали масово українські робітники, на яких розраховували. А ті в свою чергу не поїхали…

ТОВ «Золотоніські сади» розташовані в селі Гладківщина Золотоніського району. Із Золотоноші зранку туди добираюся разом із майстром-технологом Ануш Тельманівною Бароян — цю жінку, вірменку, на український лад співробітники називають просто Анею. Ануш демонструє свою завидну засмагу, ніби після відпочинку в турецькій Анталії. Сезон збирання суниці в самому розпалі й щодня на плантації «засмагають» від 40 до 50 працівниць. Місцеві добираються велосипедами, а залучених жінок із сусіднього Гельмязова підвозять службовим автобусом. До роботи приступають вдосвіта й працюють до полудня, до великої спеки, встигнувши і напрацюватися, і на сонці «насмажитися».
Сунична плантація займає площу в чотири гектари з гонами у 800 метрів. Вся суниця на крапельному поливі попід рядками, обмощеними поліетиленовою плівкою, тому ягоди не торкаються землі й не забруднюються. Посаджено чотири сорти голландських полуниць: рання Румба, середня Соната, пізня Флоренс, ремонтантна Полка та ще додатково взята на пробу Адепта. Найбільше вподобали Румбу — вона і рясна, і ягоди великі та запашні. Почали її збирати з 22 травня і досі через день повертаються й перевіряють рядки, що встигають зачервоніти стиглими ягодами.
Разом з робітницями і я займаю окремий рядок та заходжуся збирати суниці. Заняття захоплює, кетяги ягід хрускотять під пальцями (у Польщі й на Західній Україні суниці за це й називають хрускавками, трускавками), корзинки швидко наповнюються ягодами, більші з яких так і кортить вкинути до рота.
— У розпал сезону вони не такі великі та добірні, як були попервах, завбільшки як яблука, можна було чи не кожну вкусити разів зо п’ять, — розповідають жінки про диво-суниці.
Але й ці смачні «жарини» справляють на мене захопливе враження й піддають охоти їх збирати й тішитися неповторним запахом.
Збиральниці намагаються розвінчати ці перші приємні враження, розповідають, що збирати суниці — то дуже важка робота, напівзігнутим і напруженим чепіти над рядком в одноманітному й трудомісткому занятті. Кажуть, що це навіть важче, ніж буряки сапати. Попереджали: після таких вправ я наступного дня ні присісти, ні повернутися не зможу. Вони знали, що говорили: без суничної крепатури не обійшлося.
Та постійні збиральниці в цю роботу втяглися, призвичаїлися. Серед них є і зовсім молоді дівчата, і жінки середнього віку, і навіть пенсіонерки. Саме деякі пенсіонерки й ставлять рекорди. Одна з них назбирала якось 117 кг суниць і є такі, що тепер із гін не вийдуть, поки стільки ж не назбирають. Дехто працює посильно, скільки дозволяє здоров’я, й при настанні спеки повертаються додому. А зазвичай орієнтуються на збір близько 100 кілограмів ягід. За кілограм першосортних суниць платять 3,50 грн., дрібніших — 3,75 грн. За бажанням можна в рахунок зарплати назбирати суниць і для себе. Тож за підрахунками тут на збиранні суниць можна й справді заробити більше, ніж у Польщі. Розповідають, що туди на три місяці на збирання «трускавок» подалася одна їхня односельчанка й нині шле слізні повідомлення, що там ще важче.
Того дня збиральницям подолати рекорд не вдалося, бо раптово пішов дощ і прогнав їх із поля. Та свої орієнтовно 100 кг майже кожна з них назбирала, отримавши досить пристойний заробіток. З краю поля чекав на свіжу ягоду бус-рефрижератор і менеджер був дуже задоволений, що його завантажили свіжою і якісною суницею. На радощах, що протоптали сюди дорогу, обіцяв днями знову приїхати за цим товаром.
У «Золотоніських садах» не тільки покладаються на транспорт покупців, а до сезону обладнали ще й два свої рефрижератори, ними за потреби й самі можуть доправляти свіжу ягоду покупцям. З температурним режимом +5 градусів вона не зіпсується й не потече, до покупця потрапить, як щойно зірвана з поля. Свою ягоду із «Золотоніських садів» доставляють в основному в супермаркети Києва, Дніпра, Черкас, як кажуть, відривають такий товар з руками, тільки встигай збирати.
Як розповів директор підприємства Андрій Володимирович Рубльов, у товаристві планують до наступного сезону площу під полуницею подвоїти або довести до 10 гектарів. Щоправда, переживають за робочі руки, щоб було кому якісну ягоду збирати. І не тільки суницю, а й солодку кукурудзу, якою в господарстві засіяли 22 гектари й так само уклали договори з супермаркетами про поставку свіжої продукції. Свою солодку кукурудзу тут розпочнуть продавати вже в липні. А отже, бажаючим заробити на її збиранні це можна взяти до відома.
Хоч на порі зараз цариця сезону — суниця, та Андрій Володимирович не втримався, щоб не показати свій сад, тобто їхній основний профіль. Хоч у саду нині сезон затишшя — просто зріють яблука — плоди в стадії грецького горіха. Їхній сад на карликовій підщепі, на поливі, кількасот гектарів виплеканого саду. Проти нього торік погода ополчилася трьома нападами: квітневим і травневим заморозками, липневим буревієм з градом. Це не могло не позначитися на врожаєві. Також змусило перестраховуватись, міняти тактику. Для перестраховки торік у вересні придбали свою метеостанцію з двома батареями — автономною і сонячною. Завдяки метеостанції мають щонайменше на 5 днів точний прогноз щодо температури повітря, опадів, напрямку вітру. Метеостанція вже в жовтні застерегла їх від пограничних із заморозками ночей, від прохолодних у травні — сад обкурювали тюками соломи. Ця новинка попереджає також появу та лет шкідників.
— Даними метеостанції тільки самі користуєтесь чи ще з кимось ділитеся? — запитую його.
— Ще з сусідами у Бубнівській Слобідці зі СТОВ «Воля», які займаються городництвом, зі СТОВ «Крупське». Можемо й іншим господарям дані надати, їх не тримаємо в секреті.
А ще «Золотоніські сади» торік для запилення завезли джмелів, а цієї весни їх не брали, поклавшись на співпрацю із тутешнім населенням. Сад не кропили шкідливими препаратами, а лише дорожчими безпечними, запросили бджолярів розмістити свої вулики. В саду стояло понад 60 бджолосімей і жодна не загинула. Вигода подвійна: належним чином запилився сад і бджолярі отримали квітковий взяток. Приклад такої співпраці гідний запозичення.

Валентина АДРІЙЧЕНКО

На фото: на суничній плантації працівниці разом з майстром Ануш Тельманівною Бароян.

]]>
kray.ck@i.ua (Черкаський край) Село Wed, 27 Jun 2018 11:25:29 +0000